Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича (ЖОУНБ імені Олега Ольжича)  –  провідний просвітницький і культурний центр міста і області, депозитарій краєзнавчих видань, найбільше сховище творів друку в області. Головна мета діяльності бібліотеки – забезпечення потреб користувачів в інформації не тільки традиційними засобами, а й на основі нових інформаційних технологій. Комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів забезпечила підвищення оперативності і якості обслуговування користувачів, надала можливість отримувати необхідну інформацію через Інтернет.

Значну  увагу бібліотека приділяє організації дозвілля користувачів. Тут відбуваються літературні і музичні вечори,  презентації нових видань, зустрічі з літераторами, науковцями, митцями, виставки творів мистецтва. У приміщенні бібліотеки діє один із найбільших і популярних у місті та області виставкових залів, де систематично організовуються художні і фотовиставки, експозиції прикладного декоративного мистецтва, народних промислів. При бібліотеці працюють літературно-мистецький клуб «Кредо», еколого-природничий клуб «Садівник», чотири англомовні і дитячий німецькомовний клуби. Періодично діють курси з вивчення польської мови.

ЖОУНБ ім. О. Ольжича – одна із найстаріших бібліотек України. Офіційно вона була відкрита 10 квітня 1866 року (за старим стилем). Історія створення бібліотеки докладно висвітлена в статті відомого вченого-бібліографа Володимира Теофіловича Боцяновського «Публичная библиотека в Житомире», надрукованої у восьмому числі часопису «Киевская старина» за 1891 рік, коли ще жив і продовжував працювати перший завідувач бібліотеки Іван Шинкевич. Думка про створення в губернських та інших провінційних містах публічних бібліотек виникла ще в першій половині ХІХ ст., ініціаторами були прогресивно налаштовані представники інтелігенції та дворянства. Про це йдеться в статті «Общественные библиотеки на Юге», надрукованій у часописі  «Основа»  за липень 1861 року.

Слід відзначити, що ідея створення публічних бібліотек  виношувалась і на  державному рівні. В книзі Івана Яковича Рудченка «Десять лет Житомирской публичной библиотеки» (1876) повідомляється, що 5 липня 1865 року міністром внутрішніх справ був затверджений статут бібліотеки і на її облаштування виділено три тисячі рублів, але цього було недостатньо. Певну частину коштів отримано із пожертвувань місцевої громади. Наступного року бібліотеку відкрито офіційно, майже одночасно з Київською і Кам’янець-Подільською. Через відсутність спеціального приміщення бібліотеку було розміщено в одному з флігелів губернаторського будинку. Засновниками бібліотеки вважалися особи, які жертвували на її створення 100 рублів, а членами – всі, хто щороку сплачував за користування книгами 5 рублів.

В 1897 році бібліотека відсвяткувала новосілля в спеціально збудованому приміщенні на Пушкінській вилиці. На той час це була досить простора і оригінальна будівля в Житомирі. В цьому будинку, до якого вже у повоєнний час зробили прибудову, бібліотека містилася до 1979 року. Тепер у цій будівлі розміщується обласна бібліотека для дітей

2 грудня 1900 року в приміщенні бібліотеки відбулося організаційне засідання «Товариства дослідників Волині» – одного з перших в Україні наукових краєзнавчих товариств. З 1902 року почали виходити «Праці товариства дослідників Волині». Послугами бібліотеки в різні часи користувалися Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Олександр Довженко, Григорій Мачтет, Василь Земляк, Борис Тен та інші.

Діяльність бібліотеки висвітлювалася на сторінках преси. В газеті «Волинь» (виходила з 1879) з’являються публікації і повідомлення про діяльність бібліотеки, нові надходження книг. У цей час в газеті друкуються Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Саша Чорний.

У 1919 році Житомирська публічна бібліотека почала отримувати обов’язковий примірник друкованої продукції. В 1937 році, у зв’язку з утворенням Житомирської області, бібліотека отримала статус обласної, а в 1966 році – обласної наукової. В цей період бібліотеку відвідували Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський, Борис Тен.

У 1979 році бібліотека відсвяткувала новосілля в спеціально збудованому п’ятиповерховому будинку в центрі міста. Тут створено зручні умови для плідної роботи з книгою та змістовного відпочинку.

На початок XXI ст. у бібліотеці функціонує 15 структурних підрозділів. До послуг користувачів читальні зали: універсальний і періодичних видань; спеціалізовані відділи: мистецтва, літератури іноземними мовами, виробничої літератури, краєзнавчої літератури, інформаційно-бібліографічний, абонементу, міжбібліотечного абонементу, нових бібліотечних технологій.

Загальний фонд бібліотеки складає 780 тис. примірників видань, (на 01.01.2013 р.), із них: 562 тис. книг, 212 тис. період. видань, 6 тис. аудіовізуальних і електронних видань.

Фонд рідкісних і цінних видань нараховує понад 11 тис. документів різноманітної тематики: філософії, психології, військової справи, природознавства, педагогіки, художньої літератури з ХVIII ст. (1760 р.) і до сьогодні. Друки XVIII–першої пол. ХІХ ст. представляють видання художньої літератури, з історії, опису подорожей. Всього 170 примірників. Видання другої пол. ХIХ ст. представлені багатьма мовами: російською, англійською, німецькою, французькою, польською, українською. Це видання з автографами видатних письменників і поетів, прижиттєві видання класиків, періодичні видання, мініатюрні колекції: Шевченко Т. Г. «Кобзар» 1860 р., Пушкін О. С. «Цигани» 1827 р., Гете Й. В. «Фауст» 1899 р., «Основи теорії відносності» 1923 р. Серед них більше 100 українських видань. Рукописів та інкунабул немає.

Структура довідково-бібліографічного апарату: абетковий і систематичний каталоги, зведений краєзнавчий каталог, абетковий і систематичний каталоги літератури іноземними мовами, систематична картотека статей, картотека назв художніх творів, картотека рецензій, тематична картотека, пункт доступу громадян (ПДГ) до офіційних документів та інші.

Електронний каталог ведеться з 2007 року, на 01.01.2013 р – 145 тис. записів в ЕК.

Послугами бібліотеки користуються 8 тис. читачів, відповідно до ЄРК, всього щорічно обслуговується понад 27 тис. користувачів. Книговидача складає 780 тис. прим. видань (на 01.01.2013 р.), відвідування – 156 тис.

ЖОУНБ імені Олега Ольжича здійснює науково-методичну діяльність на допомогу бібліотекам області. Щорічно проводяться наради, семінари-тренінги, виїзди, з метою надання практичної допомоги бібліотекам області. Бібліотека щорічно видає 40–45 методично-бібліографічних видань, для прикладу: «Краєзнавчий календар Житомирщини», «Житомирщина на сторінках центральної преси», «Хроніка культурного життя Житомирщини», «Нові надходження краєзнавчої літератури» та інші. ЖОУНБ є учасником міжрегіонального консорціуму «Історична Волинь», всеукраїнської програми «Бібліоміст».

У бібліотеці діють за рахунок міжнародних грантів «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP–III), регіональний тренінговий центр «Бібліоміст», інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку», заочний абонемент Гете-інституту, інформаційно-бібліотечний інклюзивний центр для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Впровадження нових інформаційних технологій розпочато з 1994 року; у 2006 р. створено відділ нових бібліотечних технологій. Автоматизація основних технологічних процесів здійснюється на основі ПЗ «ІРБІС 2012.1» : АРМ «Каталогізатор», АРМ «Читач», АРМ «Адміністратор», АРМ «Книговидача», АРМ «Комплектатор». У 2008 році створено веб-сайт  ЖОУНБ.

Штат бібліотеки – 102 працівники, з них – 77 бібліотечних.

Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили директори ЖОУНБ різних періодів: Симоненко Зінаїда Андріївна, Трохименко Валерія Францівна, Врублевський Василь Марцельович; заступники директорів: Розбіцька Станіслава Йосипівна, Башинська Тамара В’ячеславівна, Пивоваров Вадим Андрійович; завідувачі відділами: Шитікова Тамара Федорівна, Скрипник Валентина Степанівна, Мороз Лідія Михайлівна.

Адреса бібліотеки: 10014, м. Житомир, Новий бульвар, 4

тел./факс (0412) 37-84-32, e-mail:admin@lib.zt.ua

www.lib.zt.ua.

 Общественные библиотеки на Юге  //  Основа. – 1861. – № 7. – С. 139–152.

Рудченко И. Я. Десять лет Житомирской публичной библиотеке / И. Я. Рудченко. – Житомир, 1876. – 55 с.

 Боцяновський В. Т. Публичная библиотека в Житомире / Вл. Боцяновський //  Киевская старина.  – 1891. –  № 8. – С. 254-283.

Дідковський М. Одна з старіших на Україні : [про Житомирську обласну бібліотеку імені Жовтневої революції] / М. Дідковський // Соціаліст. культура. – 1966. – № 3. – С. № 37–38

 Пивоваров В. А.  Становлення і розвиток Житомирської обласної універсальної наукової  бібліотеки на сторінках преси. Минуле і сучасне / В. А. Пивоваров  //  Бібліотечна планета.  – 2001. – № 3. – С. 27–28.

Приймак І. М. Книжковий фонд та читачі Житомирської публічної бібліотеки (1866–1910 рр.) / І. М. Приймак // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2014. – Вип. 18. – С. 267–277.

Приймак І. Становлення та розвиток публічних бібліотек у другій половині XIX століття (На прикладі Житомирської російської публічної бібліотеки) / І. Приймак // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2015. – Вип. 42. – С. 473–483.

Міщук С., Приймак Н. Житомирська публічна бібліотека: Заснування та історія становлення (за матеріалами часопису «Волынские губернские ведомости») / Сергій Міщук, Ірина Приймак // Бібліотечний вісник. – 2016. – № 4. – С. 32-36.